Дует "Сестри Тельнюк", як професійний колектив, сформувався 1986 р. Творчiсть сестер критики квалiфiкують, як "ковток свiжого повiтря", "лiки вiд розпачу", "мiстерiю слова й музики", справедливо вважаючи дует "останнiм бастiоном високої поезiї та музики у просторi сучасної української пiснi". Дійсно, вони мало чи не єдинi з-помiж вiтчизняних виконавцiв використовують тiльки справжню поезiю i виступають тільки "наживо" (як в акустицi так i у електронiцi), дотримуючись найвищих фахових вимог.

Ще з дитячих літ Лесю та Галю оточували поезія, музика, живопис, – як українська, так і найкращі зразки світової. Батько дівчат - Станіслав Тельнюк – відомий український письменник, літературознавець, поет, перекладач. Мати Неллі Копилова – філолог, перекладач зі східних мов, редактор. Атмосфера поетичного слова, з його ритмами, фарбами, мелодикою – стали невід'ємними та органічними у формуванні світоглядної позиції майбутніх артисток.

Свої перші музичні твори сестри почали створювати у віці 13-ти літ. Це і рок-балади, і ескізи, і пастелі, і елегії, і пісні для хорового виконання на вірші поетів-класиків української літератури... І нині Леся та Галя працюють лише з найкращими поетичними зразками, у їхньому репертуарі є філософські балади, романси, фольк-рокові композиції, ескізи, акапелла, пісні з елементами медитативної мело-декламації, джаз-року, art-року та trip-hop. А їхній кожен новий альбом є своєрідним експериментом, пробою нового стилю, нового світосприйняття, як у виборі текстів, так і музичного супроводу: від акустично-академічної суворості до фольк-рокової свободи.

Дівчата працюють з джаз-роковими музикантами - Олег Путятін, Роман Суржа, Іван Небесний, Микола Томасишин, котрі мають величезне поле для імпровізації, але у строгому стилістичному полі, заданому Лесею Тельнюк, як композитором усіх пісень, що виконує дует. Музика передає поетичне слово, що є первинним у піснях сестер, темброво-інтонаційним кодом, який занурює слухача в певний езотеричний світ і вже не потребує перекладу та розшифровки. Дует "Сестри Тельнюк" працюють також і з академічними музикантами (струнний квартет державного радіо України), використовують різні національно-етнічні інструменти: сопілки, дримба, перкусія. Леся працює в дуеті ще як інструменталіст, супроводжуючи пісні грою на бандурі.

Концерти дуету проходять, як стримане сповідально-театральне дійство з філософською концепцією пошуку сенсу буття в собі. Їх виступи являють собою своєрiднi лiтературно-музичнi композицiї, синтез поезiї та спiву, завжди мають вибудовану драматургiю i чiтко окреслене коло образiв: митець i суспiльство, внутрiшня свобода як необхiдна умова творчостi, пошуки самототожностi, сенсу буття. Слухач поринає у дивну атмосферу: вiн наче присутнiй на якомусь дiйствi для втаємничених, i водночас почувається нiби в колi добрих приятелiв.

Творчість дуету 1998 р відзначено премією ім. Василя Стуса за внесок у розвиток української культури. Сестри Тельнюк є лауреатами національного конкурсу "Нові Імена" (1987 р.), лауреатами фестивалю "Червона Рута" (1989 р., 1991 р.). 2009 р. Галі та Лесі Тельнюк присвоєно звання заслужених артисток України.

2000 р. - 2001 р. у Львівському драматичному театрі імені Марії Заньковецької під керівництвом Федіра Стригуна було поставлено виставу "У.Б.Н." на слова Галини та музику Лесі Тельнюк. Драма "У.Б.Н." стала культовим явищем та викликала величезний резонанс у суспільстві.

Творчий доробок сестер налічує дев'ять альбомів:

• "Мить" (1991 р.),
• "Галя та Леся" (1994 р.),
• "Тиша і грім" (1998 р.),
• "Концерти в Канаді" (2000 р.),
• "У.Б.Н.: Пісні з вистави" (2001 р.),
• "Вітер століть" (2002 р.),
• "Жар-птиці" (2002 р.),
• "Вибране" (подвійний компакт-диск, 2005 р.),
• "Жовта кульбаба" (2007 р.),
• "Тельнюк: live" (2009 р.),
• "Назавжди. Богдан-Ігор Антонич" (синг, 2009 р.).