В 1640 році француз Д. С. Бессі відшукав в бібліотеці Ватикану невеличкий рукопис грецького філософа Філона, що ймовірно вперше в 3-му столітті до н. е. вжив в своєму творі це словосполучення. Пізніше про дивовижні архітектурні досягнення писали і автор 37 томів «Природничої історії» — Пліній Старший, і римський поет Марціал і грек Павсаній. Були також інші автори. Їх списки різнились між собою. Одні рахували такими стіни стародавнього Вавилону і Колізей, інші також згадували міст через річку Євфрат. Остаточно список устоявся лише в 18 столітті. Він включав:
Александрійський маяк на острові Фарос;
Висячі сади Семираміди в Вавілоні;
Піраміду Хеопса в Гізі;
Статую Бога Геліоса на острові Родос;
Статую Зевса в Олімпії;
Усипальницю царя Мавсола в Галікарнасі;
Храм Артеміди в Ефесі.

До наших часів збереглась лише піраміда Хеопса, інші були стерті часом.