Історія будь-якої дитини-сироти – трагедія. Не виняток – і четверо дітей Радченків. Усе, що вони бачили від самого пуп’янка, вкладається у коротку формулу: батьки п’ють і б’ють.
Їх скалічили власні батьки. Лютий звір так не поводиться зі своїм дитям, як люди, що втратили свою подобу. Проте згодом зовсім чужі люди стали їм батьками: у чималій сім’ї Колодів знайшлося місце і для сиріт. Діти змінилися. Любов, тепло і молитва зробили свою справу.