Історія іпотерапії як явища.
Кінь – це тварина, яка є культом багатьох народів. Його образ присутній в релігії, обрядах і міфології народів практично з усіх куточків світу. І це не випадково – ці тварини дійсно особливі. Про їхній розум відомо, кінь — розумна, чуйна й аристократична тварина, яка вміє відчувати настрої людей і піддається їхньому впливу. Іпотерапія (грец. «hippos» — кінь) почала застосовуватися в спеціалізованих центрах США в 1950-х роках, хоча про благотворний вплив верхової їзди на тіло і душу відомо вже століттями. Ще стародавні греки використовували коней для полегшення деяких захворювань, які вважалися невиліковними. У літературі описані випадки ортопедичних і неврологічних захворювань, які добре реагують на терапевтичну верхову їзду. У 1952 році Ліз Хартел стала першою жінкою в світі, яка виграла олімпійську медаль з виїздки – цікаво в цьому випадку те, що у Ліз були паралізовані ноги від поліомієліту, але завдяки кінній терапії їй вдалося перемогти конкуренцію чоловіків і подолати хворобу. Вона заклала основи сучасної іпотерапії та вклала зусилля та ресурси в розвиток та поширення цього починання.
Іпотерапія як профілактика.
Наскільки терапевтичне спілкування з конем успішно вплине на пацієнта, залежить від багатьох факторів – його стану, його емоційного характеру, його відносин з конем і ставлення до процесу, досвіду терапевта. Крім фізичної, іпотерапія має також і виховну користь. І це особливо важливо, коли мова йде про дітей-пацієнтів. Хвороби часто змушують хворого вести більш замкнутий спосіб життя, тоді як лікувальна верхова їзда дає йому можливість відпочинку на свіжому повітрі. Спілкування з цією красивою та розумною твариною, емоції якої він відчуває і беззастережно віддає своїм настроєм. Коні надзвичайно чутливі, і при спілкуванні з ними потрібно бути спокійним і впевненим, інакше тварина напружується і між ним і вершником неможливо досягти єдності. Це перший урок, який засвоюють пацієнти.
Іпотерапія як лікування і реабілітація.
Іпотерапія благотворно впливає на такі захворювання та стани, як осифікація, церебральний параліч, розсіяний склероз, наслідки травм, поведінкові проблеми, наркоманія, розлади харчування (булімія, анорексія), синдром Дауна, аутизм, гіперактивність, дефіцит уваги, депресії тощо . Різні вправи під час сеансів також покращують фізичний і психічний стан пацієнтів.
Мова йде не про верхову їзду, а про терапевтичне лікування та реабілітацію, яка використовує рухи коня для безпосереднього впливу на пацієнта. Завдяки поліпшенню постави пацієнта також спостерігаються зміни його дихальної діяльності, мови, координації. Оскільки людина активно реагує на рухи коня, благотворно впливає на вестибулярний апарат і почуття рівноваги, звідси змінюється постава і хода. Емоційне спілкування з твариною покращує самооцінку та волю до життя.
На що потрібно звернути увагу при іпотерапії
Ключову роль в іпотерапії, незалежно від того, використовується вона як допоміжна терапія або як самостійний засіб реабілітації, відіграє терапевт. Обов’язкова умова, щоб він був атестований, оскільки мова йде про лікування, а не про звичайну їзду. Він повинен досконало знати коня, бути впевненим у тому, що він робить, і це має бути підтверджено необхідним сертифікатом дієздатності. База, на якій працюється, повинна мати необхідні умови для лікування людей з різними захворюваннями та проблемами. Не довіряйте випадковим конефермам, які стверджують, що пропонують іпотерапію – переконайтеся, що вони мають на це ліцензію. Пам’ятайте, що іпотерапія – це не просто їзда верхи, а засіб лікування, тому будьте уважні, кому довіряєте своє здоров’я.
Іпотерапія для дітей з аутизмом
Аутизм — це порушення розвитку, яке вражає мозок, особливо в сферах спілкування та соціальної взаємодії. Синдром Аспергера – більш легка форма аутизму, у людей з цим синдромом спілкування добре, а повторення дій виражено не так чітко. Іпотерапія дуже благотворно впливає на дітей з аутизмом через відчуття та сприйняття, які створює сама верхова їзда – моторні, емоційні та сенсорні відчуття.
Які фізичні переваги надає іпотерапія
Рухи коня стимулюють правильні рухи в області тазу вершника та активують кістки, суглоби та зв’язки. Кінь рухає людину декількома способами, змушуючи її згинатися, випрямлятися та нахилятися, чого важко досягти під час курсу фізіотерапії. Просто сидіння на коні покращує м’язову силу, симетрію м’язів, рівновагу, поставу, розвиває гнучкість, покращує кровообіг, координацію та дихання (що також впливає на функцію мовлення). Дітям з аутизмом важко інтегрувати свої відчуття та реакцію організму на зовнішнє середовище, а іпотерапія допомагає їм «розмістити» власне тіло в просторі. Іпотерапія часто проводиться без сідла, тому дитина повніше відчуває рухи коня різними частинами тіла.
Психологічна складова для дітей з аутизмом
Контакт з конем у цих дітей допомагає побудувати емоційний зв’язок. Дітям з аутизмом важко встановлювати емоційний контакт з оточуючими. Їм важко підтримувати зоровий контакт, висловлювати свої почуття і показувати, кого вони люблять. З кіньми вони мають можливість спілкуватися не вербально, а фізично. Вони можуть гладити їх, обіймати, гладити, вичісувати. Таким чином вони будують емоційний «міст» з конем і вчаться висловлювати свої емоції також іншим людям. Терапія конями дає дітям-аутистам відчуття себе, власного тіла та вчить їх спілкуватися з навколишнім світом. У дитини зростає впевненість у собі, оскільки вона відчуває, що вміє розмовляти та працювати зі своїм конем. Ці діти швидко прив’язуються до коня, на якому вони їздять, а потім до своїх вчителів, тренерів, терапевтів і членів сім’ї.
Когнітивний і мовний розвиток навичок.
Дітям з аутизмом часто важко орієнтуватися в просторі. За допомогою кінної терапії ці діти під час гри орієнтуються в напрямку і таким чином легше сприймають і запам’ятовують його. Дитина вчиться керувати конем, що дає їй більше можливостей для спілкування. Він отримує природну мотивацію до руху, а разом з цим і природну мотивацію до спілкування. Терапія покращує когнітивні процеси дитини. Наприклад, терапевти пропонують дітям кидати кольорові м’ячі у призначений кошик під час катання, торкатися очей, рота та вух під час дитячої пісні та розпізнавати різні картинки. Захоплення від верхової їзди стимулює спілкування, оскільки вершник спілкується і з терапевтом, і з конем. Діти-аутисти, які не розмовляють, раптом відчувають бажання щось сказати, тому що вони називають ім’я коня і змушують його йти!
Основні переваги іпотерапії.
Користь терапії також впливає на сенсорне сприйняття . Вестибулярний апарат відповідає за рівновагу і орієнтацію в просторі. Він розташований у внутрішньому вусі і стимулюється змінами напрямку, нахилу тіла та швидкості. Катання пробуджує ці відчуття, а емоції, які вона створює, мотивують дитину та провокують її інтерес.
Сприятливий вплив на дітей з розумовими та емоційними вадами пояснюється особливими стосунками , які вони розвивають із конем. Коні, які використовуються для терапії, спеціально відібрані – вони спокійні та терплячі. Стосунки, які будуються з ними, є безумовними та не завантаженими оцінками, тому дитина прив’язується та спілкується з іншою живою істотою, що дуже важко для дітей з аутизмом. Однією з найбільших переваг терапії є те, що діти отримують задоволення. Для них це не терапія, а розвага!
Однак при першому відвідуванні курсів іпотерапії дитина-аутист часто демонструє звичну поведінку при зміні обстановки – плаче, кричить, повторює слова. Все це припиняється, коли дитина сідає на коня і кінь починає рухатися, а під час другого візиту такої поведінки не видно. Повторення різних слів може початися знову при певній зміні, наприклад, коли кінь зупиняється, але в той момент, коли дитина навчиться, як дати їй сигнал, щоб вона йшла знову, від такої поведінки не залишається жодного сліду.
