У підлітка у будинку має бути своє місце. Добре, якщо це окрема кімната, а якщо умови не дозволяють, то хоч би свій стіл, свій кут, де він – господар. Ніхто не має права вторгатися в його володіння навіть із благородних спонукань (прибратися в кімнаті, допомогти навести лад), неприпустимо ритися в його паперах, щоденниках, листах, підслуховувати його розмови з друзями, виправдовуючи свій нездоровий інтерес турботою про благополуччя сина чи доньки.
Людина повинна мати особистісний простір. Це дозволяє йому почуватися в безпеці, надає впевненості у своїй цінності та значущості, робить більш стійким та врівноваженим у сутичках із життям.
