Багато батьків зіпсовані ідеєю рівності зі своїми дітьми. Я вважаю цю ідею небезпечною для життя і для психіки дітей. Тому, що реальна рівність настає разом з рівністю можливостей, забезпечених власною працею. І якщо ваша дитина цього не усвідомлює, він приречений на постійні соціальні невдачі.
Мене періодично запитують, як я ставлюся до виховання дітей і що я вважаю правільним.Я виходжу з того, в чому мета виховання і основне завдання, і звідси вже йдуть способи і методи.
Мета виховання - навчити людину вирішувати три завдання
- як регулювати свої емоції і потреби самостійно, а не за допомогою інших людей
- як забезпечити себе і свої потреби самостійно, а не за допомогою інших людей
- як реалізуватися в соціумі самостійно, а не за допомогою інших людей
Це все. Все інше - лірика, яка не може замінити ці три завдання, оскільки, якщо ви народили дитя, ви відповідальні за те, щоб воно навчилося ці три завдання вирішувати.
Багато батьків зіпсовані ідеєю рівності зі своїми дітьми.
Я вважаю цю ідею небезпечною для життя і для психіки дітей.
Тому, що реальна рівність настає разом з рівністю можливостей, забезпечених власною працею.
І якщо ваша дитина цього не усвідомлює, він приречений на постійні соціальні невдачі.
Тільки факт нерівності здатний мотивувати на розвиток навичок. До тих пір, поки ваше дитя вважає, що воно вам так само, у нього немає необхідності ворушити дупою, щоб вчитися вирішувати всі ці три завдання.
Батьки дітям не рівні до тих пір, поки діти не вирішують всі ці три завдання самостійно. І навіть після цього нерівність все одно зберігається, якщо батьки продовжують рости і розвиватися, оскільки мудрість зворотного ходу не має, і думка таких батьків буде завжди мати більшу вагу, ніж думка самого розумну дитину.
Відсутність поваги до досвіду і мудрості людини, який має більші, ніж ви можливості, вміння і кваліфікацію - це хамство, яке, в результаті, є першою причиною низки граблів на шляху у немовляти, який вирішив, що він УЖЕ дорівнює тим, кому він реально не дорівнює.
Ідея рівності розбещує і насаджує ілюзії в уми дітей, що вони мають ті ж повноваження, що і батьки, не маючи на це повноваження тих же підстав. Це маячня.
До 21 року ваше дитя повинне засвоїти кілька простих правил:
1. Йому ніхто нічого не винен.
2. Правила встановлює той, хто платить.
3. Унікальність і геніальність - це підстави для розвитку ЧСВ (почуття власної важливості, гордині), в реальному житті ці якості не мають ніякої ваги.
4. Реальний вага людині надають його вміння - вибудовувати соціальні взаємодії і продавати свої продукти і послуги. Це вміння, які дають реальні результати у вигляді повної фінансової та психологічної свободи і незалежності від інших людей.
5. Спроби спілкуватися на рівних з тим, хто платить за нього і вирішує його проблеми - це хамство. Хочеш встановлювати свої правила - плати.
6. Для того, щоб інші люди поважали його межі, смаки і потреби, він повинен це заслужити своїм внеском у спільну справу і загальний котел. Авторитет з неба не падає.
7. Розвиток відбувається швидше за все в тих умовах, які є прямо зараз. Ідеальні умови призводять до деградації, а не до розвитку, і якщо він хоче швидко стати магом власної реальності - він повинен прийняти умови гри такими, якими вони є прямо зараз з усіма обмеженнями та проблемами.
